- отупіти
- —————————————————————————————отупі́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
отупіло — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
отупіло — Присл. до отупілий 2) … Український тлумачний словник
отупілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
отупіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
отупілий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до отупіти. 2) у знач. прикм.Який виражає тупість, отупіння … Український тлумачний словник
отупілість — лості, ж. Стан за знач. отупілий … Український тлумачний словник
отупіння — я, с. Стан за знач. отупіти … Український тлумачний словник
отупіти — і/ю, і/єш, док. 1) Втратити здатність розуміти, сприймати що небудь. 2) Втратити здатність реагувати на що небудь; збайдужіти до всього. 3) Стати тупим, невиразним (про погляд, обличчя) … Український тлумачний словник
отупелость — отуп елость, и … Русский орфографический словарь
отупелый — отуп елый … Русский орфографический словарь